- військовозобов'язаний
- —————————————————————————————військовозобов'я́занийіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
військовозобов'язаний
Смотреть что такое "військовозобов'язаний" в других словарях:
невійськовозобов'язаний — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
військовозобов'язаний — ного, ч. Той, хто підлягає призову в армію або перебуває в запасі … Український тлумачний словник
невійськовозобов'язаний — а, е. Звільнений від призову в армію … Український тлумачний словник
ландвер — у, ч. У Німеччині та Австро Угорщині – військовозобов язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов язаних … Український тлумачний словник
ландвер — іменник чоловічого роду у Німеччині та Австро Угорщині – військовозобов язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов язаних іст … Орфографічний словник української мови
запасник — а/, ч. 1) Військовозобов язаний, що перебуває в запасі (у 4 знач.). 2) Приміщення, місце для зберігання чого небудь невживаного, резервного … Український тлумачний словник
мобілізований — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до мобілізувати. || мобілізо/вано, безос. присудк. сл. II ого, ч. Військовозобов язаний, призваний на службу в діючу армію … Український тлумачний словник
ландверист — Ландверист: ополченець, військовозобов язаний другої черги [46 1;46 2] … Толковый украинский словарь
